Художник-реставратор.Працює
в музеї «Дрогобиччина», а також старшим
викладачем на кафедрі сакрального
мистецтва ЛНАМ.
Автор 20
персональних виставок.
історії любові – на полотні, у слові, під гітару...
Три грані творчості Лева Лазора-Скопа - живопис, поезія та музика - зустрілися у галереї LvivArt. Під час відкриття виставки "Закохана” відбулася презентація поетичної книжки митця "А вони собі йшли”, вірші з якої перетворилися на пісні у виконанні дуету "Цитадель” (вокал - Тетяна Думан, гітара - Лев Лазор-Скоп). «Якщо любити те, що робиш, то ніколи від цього не втомишся», - переконаний Лев Лазор-Скоп. У його житті не існує роботи - лише суцільне задоволення. Левко Скоп малює, пише, грає на гітарі, займається науковою працею, викладає, працює художником-реставратором. Колекціонує гітари, а коли бачить в людині бажання грати, то не може втриматися і позичає, наприклад, на 50 років, одну зі своїх гітар, щоб людина мала можливість грати і шукати себе в музиці, але водночас відчувала відповідальність за інструмент.
- Живопис, музика та поезія - це одне й те саме, я не розділяю їх, - розповів кореспондентові "ВЗ” Левко Скоп. – Вони взаємопроникають одне в одного, і починається своєрідна гра.
У кожному творі митця відчувається його внутрішня експресія, глибинне джерело оптимізму. Кохання, емоції, розчарування, випадковості та закономірності на його полотнах набувають нових якостей – життєвої простоти та здорового гумору. Абстрактність, спрощеність, узагальнення на картинах Лева Скопа змушують придивитися, зазирнути якомога глибше в історію зустрічей і прощань, створених пензлем.
