Мамай-FEST м.Дніпродзержинськ - Головна сторінка
                                            
МЕНЮ САЙТУ
САЙТИ ДРУЗІВ
Статистика
Форма входу

Додати новин

Запрошуємо гостей та мешканців міста завітати у ЧЕРВНІ до музею та відвідати цікаві виставки та заходи.»

     

Уже традиційно в рамках історико-культурологічного фестивалю  «Мамай-fest» відбуватиметься презентація  збірної художньої виставки, яка називатиметься «Мамай у просторі і часі».
Поняття «простору» охопить усю територію  України, адже художники з різних куточків українських земель привезуть на «Мамай-fest» свої роботи – представлять своє бачення нетлінного образу козака Мамая. А вже їх фантазія і уява може втілити цей образ у різному часовому проміжку – від минулого 300-річної давнини до болючого сьогодення, а може й зазирнути у майбутнє.
     Таким чином митці отримають широкі можливості для своїх трансформацій образу козака-характкрника.
А просторова складова концепції виставки відкриє нам грані ментальності кожного окремого етнічного регіону, яскравими представниками яких стануть художники-учасники виставки «Мамай у просторі і часі».

 

МІНІСТЕРСТВО   КУЛЬТУРИ  УКРАЇНИ
М У З Е Й      І С Т О Р І Ї
м .Д Н І П Р О Д З Е Р Ж И Н С Ь К А

____________________________________________________
_____
51900, Україна,  м. Дніпродзержинськ,  Дніпропетровська  обл.,  пр. Леніна, 39,  код 02216201
тел.: (05692) 3-11-10 - директор, тел.: (05692)  3-87-30 – черговий

Панове  Товариство !

Музей історії м. Дніпродзержинська  
 спільно з Національною Спілкою художників України
офіційно сповіщає,
що Року Божого 2016 упродовж  3–5 червня
на колишніх Вольностях Запорозьких,
у славному історичному місті Кам’янське–Дніпродзержинськ,
буде проходити IХ Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-фест».
Під час цього колоритного дійства, присвяченого народній парсуні «Козак Мамай», метою якого є відродження  славних козацьких традицій, відбудуться
пленер з образотворчого мистецтва «Земля Мамаїв»
та колективна художня виставка «Мамай у просторі і часі»
.
            

                                            Крім того, у програмі:
 
  *  Презентація мистецького  проекту  «Кам’яна могила у знаках і символах».
  *  Вечір сучасного українського кіно за участю українських режисерів та акторів.
  * Концертні програми відомих українських виконавців, майстер-класи.
  * Коло слова з незмінним модератором Сергієм Злючим.
  * Етнотолока біля музею упродовж трьох фестивальних днів.
  * Уходницький похід «Стежками козака Мамая» (для учасників Мамай-фесту).
  * А ще – куліш просто неба, дружнє спілкування, обмін думками та багато іншого.

 

До участі у «Мамай–festi» ми запрошуємо всіх, в чиїх жилах
тече горда козацька кров, не байдужих до історії України

       Просимо подавати заявки на участь по е-mail: bulanova-natalia@rambler.ru
                                                                     по тел.: 097- 22- 77 - 405;  05692- 3-11-10


  З повагою,
  Директор Музею історії  м. Дніпродзержинська,
  Голова оргкомітету, к. і. н.                                                          Буланова Н. М.  

«Мамай єднає Україну»

        Історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest», започаткований у 2008 р. в Музеї історії м. Дніпродзержинська, має свою історію, традиції, здобутки та особливості. Родзинкою VII фестивалю, який відбудеться 6-8 червня поточного року, буде проект «Мамай єднає Україну».

         Вже стало очевидним фактом усвідомлення того, що перед суспільством стоїть надзвичайно важливе і складне завдання від вирішення якого, без перебільшення, залежить доля країни, її цивілізаційний вибір, і власне, саме існування як незалежної суверенної держави – злиття українців двох цивілізацій в один народ, в одну політичну націю. Механізм такої конвергенції – виокремлення спільних для Сходу і Заходу України історико-культурних цінностей як базових для народного єднання, зокрема певних подій і культових постатей, що несуть в собі націєтворчу місію.

          Домінуючим міфом історичної пам’яті українців протягом віків є козацький, який відігравав і продовжує відігравати надзвичайно важливу роль у консолідації новочасної української нації. Саме цей міф залишається найбільш прийнятим для українців по обидва береги Дніпра: у масовій свідомості образ козака зливається з образом України. Визначальна функція козака як захисника і оборонця народу, насамперед, зафіксована у народній картині «Козак Мамай». Традиційний фон картини та зовнішній вигляд козака переконливо свідчать, що він не агресор і не нападник, а застосування з його боку сили – тільки відповідь на насильство, що змушує його взятися до зброї, яка завжди поруч.

            Художній проект «Мамай єднає Україну» передбачає створення у візуальному просторовому вимірі символічної карти України, що складається з 25 робіт, виконаних у різних жанрах і техніці та об’єднанних зображенням козака Мамая. 25 робіт, які відповідають існуючому територіально-адміністративному поділу України (24 області та АР Крим), будуть нести в собі географічні, історичні, культурні особливості тієї чи іншої області України. Разом з тим їх повинно об’єднувати наше спільне минуле та бачення майбутнього країни. Ми певні теж, що образ козака Мамая своєю химерністю, загадковістю, незламністю дає великі можливості для творчої уяви та багатства трактувань, що будуть втілені в конкретних творах українських митців, яких хвилює доля України.

 
МАМАЙ-ФЕСТ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МУЗЕЙНИЙ ПРОЕКТ

                                                                                  Фото
   Сучасний культурний простір України характеризується потужним розвитком фестивального руху, який починаючи від 1990-х рр. охопив практично всі регіони. Це пояснюється багатовекторними процесами децентралізації й регіоналізації, що стали відбуватися в Україні після розпаду Радянського Союзу. В перші роки незалежності  практично всі культурні події були пов’язані із столицею України – Києвом. У 1989 р.  саме там відбувся перший «Київ. Мюзик. Фест»  як альтернатива концертному сезону,  потім з’явилися «Прем’єри сезону», «Контрасти»  (Львів), «Вечори нової музики»  (Харків),  «Два дня і дві ночі в Одесі». Із переважно  музичної сфери фестивалі поступово стали поширюватися на  інші жанри мистецтва, формуючи сталу традицію міжкультурної комунікації, ставши резонансним засобом демонстрації культурної значущості певного просторового локусу.                
    Взагалі фестиваль в широкому розумінні цього слова  (фр. Festival – святковий, веселий) – це масове свято, на якому показують досягнення певного виду мистецтва [6]. Ця концепція знайшла втілення і в музейній справі під час проведення  Московського міжнародного фестивалю «Інтермузей»,  заснованого в 1999 р., Красноярського міжнародного  бієнале «Відкритий музей» (проводиться з 1997 р.),  Азійського культурологічного фестивалю у Казахстані та інших. У 2005 р. до  когорти музейних форумів приєднались і музеї України, започаткувавши український музейний фестиваль у Дніпропетровську.   
Сьогодні не є секретом, що  на сучасному етапі розвитку суспільства музей зазнав значної еволюції – від зібрання артефактів до багатофункціонального соціокультурного інституту, призначеного зберігати історико-культурну спадщину і природничо-наукові цінності, нагромаджувати і поширювати інформацію за допомогою музейних предметів, а також використовувати їх з науковою, освітньо-виховною і популяризаторською метою. В основу  сучасного розуміння музею покладене нове бачення соціального і культурного контексту його функціонування. Розширення функцій музею, становлення музеєзнавства як самостійної наукової дисципліни свідчить про перетворення музею на особливий соціально-культурний інститут в єдності його соціальної та культурної складових. Ця обставина позначилася на векторах та механізмах трансформації музейних установ, головне завдання якої полягає у збереженні сутності музею при значній видозміні форм і методів його діяльності. Результатом творчого пошуку в музейній сфері є створення нових типів музеїв: потужних культурно-духовних центрів, у яких діють спеціалізовані експозиції, що акцентують увагу на досягненнях різних галузей знань, окремих наук і видів мистецтва тощо.
Такий підхід  застосовується у  науково-просвітній та виставковій роботі Музею історії Дніпродзержинська, що пов’язано із специфікою семіосфери цього індустріального міста, культурний простір якого замкнений у трикутнику: «Театр – Музей – Біблотека». Займаючи центральне місце в цьому просторовому локусі, музей органічно поєднав основну функцію історико-культурного та науково-дослідного  центру із потужним арт-напрямом, оскільки художній музей або арт-галерея до цього часу в місті відсутні.  У намаганнях  досягти компромісу  між традиціями та новаціями, оптимальним  механізмом такого поєднання виявилася ідея фестивалю, причому не в традиційному розумінні цього слова як презентації певних досягнень, а в креативному.
Креативність проекту полягає у розкритті глибинної  сутності  явища фестивалю як знаково-символічного факту культури, за допомогою якого організатор декларується як унікальний епіцентр мистецьких подій, що приваблює до себе публіку з інших міст.  Не випадково зарубіжні дослідники  Ж. Боже-Ганьє, Ж. Шабо та інші акцентували увагу на виконанні фестивалем функцій культурного центру, здатного приваблювати численних відвідувачів [3, с. 298].
В основу  концепції історико-культурологічного фестивалю, який вже два роки поспіль з успіхом проходить у Музеї історії Дніпродзержинська,  покладена семіотична модель комунікації, яка побудована насамперед на використанні візуальних або іконічних знаків, коли «комунікація відбувається за допомогою символів або знаків, які щось репрезентують, тобто речей, які щось репрезентують, володіють певним значенням... Значення є тим, що повідомляє знак» [1, с. 179].
          Визначення домінуючого фестивального знаку  обумовлене   історією Дніпродзержинська, територія якого включає колишні запорозькі  слободи Романкове (ХVII ст.), Кам’янське (1750 р.),  Тритузне (1740 р.), Карнаухівка (1738 р.).  Звичайно,  до наших часів не дійшло і не могло дійти зображень першопоселенців – запорозьких козаків. Тому їхнім уособленням можна вважати  збірний образ козака Мамая: кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: «Хоч дивись на мене, та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш». Не випадково відомий мамаєзнавець С. Бушак трактує слово «Мамай» як «всяку кочівну людність у степу» або «камінну статую в степу», що так чи інакше відповідає знаку степу [4, с. 29]. В народній свідомості  мамаї сприймалися також узагальнено, стосовно кожного реального козака, що мав власне ім’я та прізвище.
            Народні картини, що зображують козака під деревом, давно стали візитівкою української культури, символом її національної самобутності. Ще у ХIХ cт. ці зображення можна було побачити і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах. До образу Мамая зверталися великі діячі минулого – Тарас Шевченко, Іван Франко, Ілля Рєпін, Георгій Нарбут; його вивчали видатні вчені Дмитро Яворницький, Данило Щербаківський, Платон Білецький.
Сучасні дослідники вважають, що козак Мамай – один із психотипів українців, матриця, закладена в нас Богом, природою, історією. В Мамаях закодована дуже важлива для української душі інформація. Вона знаходить  своє виявлення в найбільш складні для нації часи і виривається назовні: низка козацьких повстань ХVII ст. і визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, Іван Мазепа і Тарас Шевченко, національні змагання на початку ХХ ст., нарешті – Майдан, як останній за часом спалах українського духу, ось далеко не повний перелік проявів цього українського психотипу. Поки існує цей психотип, поки він не розмитий часом, обставинами, спокусами, доти є сенс думати і говорити про можливість українського відродження.
Мамай  не просто міфічна постать, оспівана в легендах та змальована на старовинних малюнках. Ця легенда набуває рис реальності й тому залишається поза часом. Образ козака Мамая продовжує активно жити і сьогодні, вже в третьому тисячолітті, засвідчуючи культурну самобутність українців в добу глобалізації.
Нетлінний образ Козака Мамая, який глибоко захований в українській  душі,  став основним творчим винахідом фестивалю. Основна мета фестивалю –  інтерпретація мистецького першотвору у різних жанрах та варіаціях для створення українського простору. В цьому сенсі фестиваль  набуває особливої актуальності. Адже  сучасний статус Дніпродзержинська в культурному ландшафті України  визначається як Провінція, маргінальний стан якої пов’язаний із соціальним складом населення. Переважна більшість мешканців Дніпродзержинська належить до  денаціоналізованого робітничого класу.
Разом з тим, музейна установа, зберігаючи та популяризуючи пам’ятки матеріальної та духовної культури, здатна запобігати посиленню тенденцій до культурної уніфікації шляхом усвідомлення нацією власної самобутності. Адже діяльність музею як репрезентанта культурних цінностей спрямована на формування історичної свідомості, збереження пам′яті нації, підвищення рівня знань про минуле і сьогодення. До музейної установи люди приходять у пошуках життєвих цінностей та орієнтирів, духовного здоров′я, відчуття спадковості в часі. Музеї допомагають їм долати проблеми, пов’язані з різноманіттям багатокультурного світу, формуючи терпимість, толерантність і уміння цінувати життя.
«Мамай-fest», заснований Музеєм історії Дніпродзержинська в 2008 р., – це звернення у формі музейного дійства до історико-культурної спадщини українського народу з метою популяризації національних традицій, що склалися в Україні за козацьких часів. Музейне дійство, з огляду на його змістовну складову, відбувалося в кількох естетичних вимірах:  мистецькі твори та музейні предмети  із закодованою в них пам’яттю народу, музика і співана поезія (народна творчість кобзарів) та кіномистецтво. Відповідно ці естетичні виміри знайщли конкретну форму і  відтворення під час першого музейного фестивалю, створюючи гармонійний цілісний ансамбль. Простір фестивалю формується за принципом сакрального кола: учасники та гості набувають статусу справжніх цінителів мистецтва.
Відкрила «Мамай-fest-2008» художня виставка, на якій поряд із наївним народним малярством були представлені різножанрові твори сучасних митців Придніпровського краю  (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво). Універсальна народна картина «Козак Мамай» виступала як першооснова у сучасному образотворенні, створюючи новий художній простір. Образ Мамая вабив, як учасників фестивалю, так і гостей, своєю химерністю, загадковістю, невловимістю, що давало можливість для творчої уяви, багатства трактувань. Власне бачення цієї  теми на виставці запропонували  сучасні митці – Володимир Наконечний, Сергій Алієв-Ковика, Олександр Чегорка, Володимир Городиський, Анатолій Жежер, Микола Аніщенко, Валентина Панко, Наталя Рибак та інші. Низка композицій побудована у кілька планів: образ Мамая доповнюється побутовим дійством: козак підіймає чарку, грає у карти, розмовляє з дівчиною тощо. Але найістотнішою залишається традиційна композиційна лінія –  дерево-кінь-козак-бандура. Завершувався художній ряд  роботами юних авторів – вихованців загальноосвітніх шкіл, яким була надана можливість висловити своє ставлення до Мамая в окремій експозиції дитячої творчості.
В 2008 р. у  «Мамай-festі» взяли участь відомі діячі культури і мистецтва: кобзар Тарас Компаніченко з програмою „Лицарські пісні», мистецтвознавець Станіслав Бушак, історик Григорій Іващенко та інші. В рамках фестивалю експонувалася  виставка раритетних видань «Кобзаря»  Тараса Шевченка із приватних колекцій А. І. Ялового, О. В. Смакоти та інших.
Продовжила задану тему першого фестивалю презентація художнього фільму Олеся Саніна  «Мамай» (2003 р.), в якій  через відеоряд переосмислюються самобутні українські картини, виділяється їхній багатий духовний та ідейно-образний потенціал. Це погляд митця у сиву давнину, інтерпретація поетичної історії українського народу. Подією номер один на фестивалі стало звернення до учасників і гостей фестивалю режисера картини – Олеся Саніна, який вражаюче поєднав у картині застосування найновіших технологій і фольклорної поетики [5, с. 7].
Якщо перший історико-культурний фестиваль «Мамай-fest» у часі був пов’язаний з Міжнародним днем музеїв, то другий – з Днем міста Дніпродзержинськ. Відповідно він був переформатований. Основне дійство відбувалося навколо двох експозицій: колективної виставки сучасного живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва – «Запорозьке козацтво в сучасному мистецтві» та персональної виставки живопису галицького митця Ореста Скопа, який написав близько 300 полотен із зображенням Мамаїв. На виставці було представлено більше 20 полотен. Свій проект художник присвятив українським кобзарям, страченим в 1930-тих рр. після їхнього з’їзду у Харкові  [9, с. 2].
Особливістю колективної виставки було розширення географії учасників за рахунок митців Донбасу, Львова, Санкт-Петербурга, а також підвищення художнього рівня експозиції, що було відзначено як у засобах масової інформації, так і мистецтвознавцями [7, с. 5]. Як і перший фестиваль, другий теж проходив за активної участі художників, музикантів, зокрема  ґурту Арт-вертеп, колекціонерів, діячів кульутри та мистецтв. Особливо цікавою виявилася дискусія «Архетип козака Мамая», в якій взяли участь мистецтвознавці С. Бушак та О. Годенко-Наконечна. За традицією було відкрито виставку дитячих малюнків «Козак Мамай та його пісня». На дитячу аудиторію було також розраховано свято української вишиванки, що відбулося в рамках фестивалю.
Кульмінацією другого «Мамай-festу»   став останній день – 6 червня 2009 р., під час якого відбулося урочисте відкриття своєрідного музею під відкритим небом «Історія міста в знаках та символах». У рамках експозиції було презентовано відреставрований автентичний пам’ятник «Прометей», демонтований в 2000 р. у зв’язку із незадовільним станом та переданий до  музею на постійне зберігання [2, с. 6]. Учасники та гості фестивалю також відвідали  лицарський турнір, свято зливаної каші, співоче поле, вернісаж, що відбувалися того дня біля музею. Історико-культурологічний фестиваль, який відбувся у Дніпродзержинську,  зґуртував навколо себе всіх, хто має живий інтерес до вищезазначених тем. Аудиторія  вікова та соціальна – не обмежені.
Завдяки реалізації цього проекту було сформоване українське мистецьке поле, яке не обмежилося тільки територією музею історії Дніпродзержинська. У липні 2009 р. у Львівському музеї історії релігії з великим успіхом експонувалася виставка «Мамай-fest: галицька проекція». Після її відкриття 9 липня 2009 р. митці Галиччини та Придніпровського краю заснували  Мамаєве товариство,  яке взяло собі за мету  «утвердження національних символів в українському модерному мистецтві» [8, с. 1].
Отже, реалізація історико-культурологічного проекту «Мамай-fest» свідчить, що така сучасна форма синтезу наукових, виховних та культурно-мистецьких аспектів стимулює інтерес людини до історії свого роду, нації, повагу до культурних традицій пращурів, захоплення краєзнавством. Разом з тим міський культурний дискурс дублюється у просторі фестивалю, а фестивальний – у міській семіосфері. «Мамай-fest», як усталений знак, не тільки ускладнює міську семіосферу м. Дніпродзержинськ, а   набуває значення фактору підвищення культурного статусу міста в Україні.


Бібліографічні посилання:
1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія. Посібник/Пер. з нім. В. Лозинського, О. Лянг, Х. Назаркевич. – Л.: Літопис,  2005. – 632.
2. Довгаль С. Прометея розкували // Україна молода, 2009, 11 червня.
3. Зуєв С. П. Провинциальный фестиваль по-французски // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. Г. Берліоз та світова культура: Зб. Наука. Пр. – Вип. 12. – Х.: ХДІМ ім. І. П. Котляревського, 2003. – С. 297 –  306.
4. Козак  Мамай: Альбом/ Автор вст. Ст.: Ст. Бушак. – К.: Родовід, 2008. – 304 с.
5. Куценко Л. «Мамай-fest» дань моде или реальное будущее? // Экспедиция ХХI, 2008, №  5,с. 7.
6. Новий тлумачний словник української мови. – К.: Аконіп, 2006. – С. 653.
7. «Мамай-fest»: фейерверк истории, культуры, традиций// В»домости, 2009, 10 июня.
8. Манифест товариства «Козак Мамай». 2009 р. Рукопис // Музей історії Дніпродзержинська. – 2 арк.
9. Орест Скоп. Козак Мамай: Каталог. – Л., 2008.

Відомості про автора:
Буланова Наталія Миколаївна – кандидат історичних наук, директор Музею історії Дніпродзержинська

Довідки за тел:

(05692)3-11–10

            (05692)3-02–24
           
(097)22–77–405
 

Пр. Леніна,39

  bulanova-natalia@rambler.ru

Адреса музею:51900,м. Дніпродзержинськ.Пр.Леніна,39

 

 

Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання