МЕНЮ САЙТУ
САЙТИ ДРУЗІВ
Статистика
Форма входу

Запрошуємо гостей та мешканців міста у КВІТНІ на ЗАХОДИ: 17 квітня – «Натхнені природою». Зустріч з художниками виставки «Кременчуцький пленер»..........10 квітня 12.00 – урок пам’яті, присвячений 70-річчю визволення в’язнів нацистських концтаборів ............15 квітня 12.00 – музейні «посиденьки». Зустріч «Весняне диво»......Виставки: До 6 квітня – «Мистецька спадщина Кобзаря».Із фондів Національного музею Тараса Шевченка...........До 7 квітня – «Кременчуцький пленер». Виставка живопису та графіки..........До 7 квітня – «Рушник, наче доля».Етнографічна виставка із фондів музею.............З 27 квітня – «Європа очима дніпродзержинців». Фотовиставка.............- Великодневі диво Валерії Пітлик.......- «Герої не вмирають», меморіальна виставка..........- Виставка-аукціон на користь української армії..........- «Колекція подарунків місту та його мешканцям ХХ – ХХІ ст.»......Камерна виставка з фондів музею............До 6 квітня – Великодня виставка «Христос воскрес, воскресне-Україна»............Різне: До Дня Європи:1 – 20 квітня – фотоконкурс «Європа очима дніпродзержинців»...........До 70-річчя Перемоги:За замовленням – «Дороги війни», аудіовізуальна екскурсія..........За замовленням: – «Жди меня», аудіовізуальне видовище........- «… йшли у бій солдати» - історико-документальна виставка, присвячена 70-річчю перемоги від нацизму............- Фотовиставка фотоклубу Етнографічного музею Бойківщини.


31 травня, у Музеї історії міста Дніпродзержинська вшосте відкрився всеукраїнський «Мамай-фест» – єдиний історико-культурологічний фестиваль в Україні, присвячений козацтву.



 
 


 
 



            
 


 



 


 

   Завершився перший фестивальний день презентацією історичної реконструкції зйомок фільму «Запорозька Січ» (першого українського повнометражного фільму в історії світового кіно!) Данила Сахненка з нагоди 100-річчя його  прем’єри. В. Слобода – голова Дніпропетровського осередку НСКУ, розповіла про театралізовану реконструкцію зйомок масових сцен, проведену у Лоцманській Кам’янці,  окремих епізодів – у с. Гречине Петриківського району  за синопсисом  фільму, що зберігся у статтях відомого режисера Андрія Кордюма.  У зйомках взяли участь  оператори із Луцька, Херсона, Шахтарська Донецької області,  Верхньодніпровська, Кривого Рогу та Дніпропетровська.                                            
VI історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest» відкрився 31 травня 2013 р. велилюдною виставкою-продажем виробів декоративно-прикладного мистецтва на примузейній території: майстри з Вінниці, Дніпропетровська, Полтави, Гадяча представили керамічні вироби, з Харкова, Новомосковська, Решитилівки – зразки народної вишивки, з сусідньої Петриківки – вироби декоративно-прикладного мистецтва з петриківським розписом. Вперше до експозиції долучилася  етно-майстерня «Коза-Дереза», представивши стенд з народними іграшками та текстилем.
                                
 Основною подією першого фестивального дня стало відкриття науково-практичної конференції «Українське козацтво в етно-культурному просторі Подніпров’я», проведеної спільно з Дніпродзержинською міською радою, Інститутом мистецтвознавства, етнології та фольклористики АН України. Привітав учасників конференції Дніпродзержинський міський голова С. О. Сафронов. Символічний дарунок зробив народний депутат України К. О. Гузенко, передавши до музею фрагмент запорозького дуба з о. Хортиця та зелений паросток від нього, який відразу було посаджено біля музею. З вітанням від Інституту мистецтвознавства, етнології та фольклористики АН України та Міжнародної Асоціації українців виступила Л. Г. Боса, кандидат історичних наук, етнолог.       
 Науково-практична конференція «Українське козацтво в етнокультурному просторі Подніпров’я» викликала зацікавленість у фахівців і шанувальників минулого краю. Спектр учасників наукового форуму був досить широкий. На пленарному засіданні конференції та у трьох секціях виступали науково-педагогічні працівники-історики, мистецтвознавці, етнологи вищої школи, наукові працівники архівних, музейних і громадських організацій України.    Всього було заслухано 24 доповіді та повідомлення.
        В роботі конференції взяли участь кілька десятків запрошених, зокрема краєзнавці, вчителі історії загальноосвітніх навчальних закладів, директори шкільних музеїв.
            Особливість науково-практичної конференції полягала у широкому дискусійному обговоренні тем, з якими виступали науковці. За підсумками конференції було прийнято резолюцію, в основі якої – відкриття у Дніпродзержинську Музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Мамай». 
                                                                  
 Перший фестивальний день також порадував відвідувачів музею відкриттям міні-експозиції, присвяченої ляльці-мотанці. Автори виставки – аматори Тетяна Мінченко та Наталія Дяченко провели майстер-клас.
 
 У проведенні реконструкції були задіяні:  науковці із Дніпропетровська і Нікополя, актори академічного театру ім. Шевченка, фольклорні колективи, спортсмени кінно-спортивної школи олімпійського резерву, тренери і учні позашкільного закладу «Спас-Штурм», студенти історичного факультету Національного університету ім. Олеся Гончара, представники дніпропетровської кінної міліції на конях,   козацького благодійного  фонду Івана Сірка, громадських козацьких організацій із різних міст України, мешканці Лоцманської Кам‘янки.




Другий фестивальний день традиційно розпочався дитячим блоком. На примузейній території відкрився імпровізований дитячий майданчик, на якому відбулася феєрія конкурсів, вікторин, призів. До музейного дійства долучився благодійний фонд культури і мистецтв «Златоуст».

Продовжився дитячий блок у приміщенні музею нагородженням переможців традиційного дитячого конкурсу «Козак Мамай та його пісня». У конкурсі взяли участь близько 90 учасників, які представили близько ста робіт, виконаних у різноманітних техніках та об’єднаних темою народного героя, який став своєрідним фестивальним знаком.


Кульмінація фестивалю, яка зібрала найбільшу кількість відвідувачів – шанувальників українського мистецтва, припала на відкриття двох виставок. На першому поверсі свою експозицію «Козак Мамай» представив Клуб  українських мистців   (м. Львів). Ця виставка – подарунок майбутньому Музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Козак Мамай», стала основною подією фестивалю. В історії незалежної України благодійну акцію львівських митців можна вважати унікальною, адже художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи майбутнього музею на колишніх Вольностях Запорозьких.  Сформував колекцію живописних, графічних та скульптурних робіт, об’єднаних мамайською тематикою, заслужений діяч мистецтв України, президент  Клубу українських мистців Орест Скоп. Твори ілюструють собою основні напрями творчих пошуків Клубу  українських мистців. Варто назвати прізвища художників, які долучилися до цієї акції. Це – заслужений художник України Петро Сипняк, народний художник України, скульптор Василь Ярич, скульптор, професор Львівського художнього коледжу ім. Труша Ярослав Юзьків,  член НСХУ, викладач Академії мистецтв  Володимир Іванишин, члени НСХУ Іван Микитюк, Василь Федорук, Сергій Резніченко, Олексій Косатий, Дмитро Парута, Роман Опалинський, Богдан Сорока, Ярослав Винничок, Андрій Василик, Іван Микитюк, Валерій Шаленко. Картини вражають майстерністю і виразністю, свіжістю й оригінальністю трактовок традиційного народного образу Мамая.
   
Особливістю традиційної для фестивалю виставки «Україна у знаках і символах», яка відкрилася на другому поверсі музею, цього разу стало поєднання мистецького першотвору з предметно-документальним рядом. Органічно вписалася в експозицію композиція, представлена Музеєм історії м. Дніпродзержинська, в основі якої – зображення блакитноокого Мамая на кришці від скрині, а також кілька невідомих до цього часу Мам аїв з приватної колекції, які раніше не експонувалися. Кілька музеїв України представили на виставці міні-експозиції, зокрема портрет Д. І. Яворницького (Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького) роботи
відомого українського художника Л. В. Гамольського,  який став справжнім символом України. Вразила відвідувачів  міні-експозиція, присвячена Йосипу Сліпому, створена Львівським музеєм історії релігії. Луганський обласний художній музей представив на фестивалі експонував виставку клейнодів Данила Галицького роботи відомого на Луганщині майстра декоративно-прикладного мистецтва Григорія Купченка, а також історичні реконструкції козацьких шабель, виконані заслуженим майстром народної творчості України Олександром Ткаленком. Органічно доповнилися музейні експозиції художніми творами українських митців, для яких козацька тема стала домінантною в творчості. 38 авторів авторів з різних міст України (Київ, Вінниця, Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Краматорськ, Кременчук, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ) представили  близько ста робіт, які відображають  минуле та сучасне України за допомогою знаків і символів. Це –  народний художник України Ф. Гуменюк,  члени Національної спілки художників України О. Бородай, Т. Турдієва, Б. Задорожний та багато інших. Власне бачення образу Мамая запропонували сучасні митці Віктор Цапко (м. Полтава), Леонід Давиденко (м. Кривий Ріг), Андрій Федосеєнко (м. Харків), Вячеслав Гутиря (м. Краматорськ). Презентація виставки супроводжувалася співами та      грою на бандурі керівника нікопольської «Просвіти», кобзаря Бориса Бабенка.
          
Наступна сторінка фестивального дійства другого дня відкрилася у кінозалі, де зібралися шанувальники українського слова. Традиційну літературну вітальню  «Коло слова» відкрив відомий український письменник-козак, історик Дмитро  Білий, автор романів «Басаврюк ХХ», «Чорне крило», «Козацький оберіг»,  «Заложна душа», «Шлях Срібного Яструба». У сучасній українській літературі його твори помітно вирізняються потужними енергетичними струменями містики, національно-готичної романтики, метаквестами в українському міфічному просторі. Під час зустрічі Дмитро Білий зосередився на високій енергетиці  українського міфу та інших  містичних  реалій в літературі.
Переконливо виступили відомі дніпродзержинські поети Сергій Злючий, Володимир Сіренко, Марія Дружко. Повеселив усіх своїми пародіями  дніпропетровець Володимир Луценко, колишній працівник нашої газети «Дзержинець». Усіх полонила тонкою лірикою Мар’яна Кіяновська зі Львова, силою енергії й експресії вразив київський поет Дмитро Лазуткін. 

Закінчився другий фестивальний день кіномистецькою складовою –  демонстрацією художнього фільму відомого українського режисера Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих».

                                                         
   
імпровізований  дитячий майданчик   на примузейній території
   
нагородження переможців дитячого конкурсу «Козак Мамай та його пісня»

   
Клуб  українських мистців   (м. Львів)

   
кобзар Борис Бабенко

Мар’яна Кіяновська (Львів)

                  літературна вітальня  «Коло слова»                               
фільм українського режисера Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих»



Третій фестивальний день розпочався з молебну у Свято-Миколаївській православній церкві колишнього села Тритузне, нині – мертвого села, поглинутого промисловою зоною. Збудована 1870 р., ця церква – єдина на території нинішнього Дніпродзержинська, історія якої пов’язана з козаками-першопоселенцями, нащадки яких у 1784 р. заснували першу церкву у селі. Це вже інший храм, обширний і величний, збудований  за імперських часів, який зазнав впливів типової сакральної архітектури. За радянський час він стояв зачинений, а сьогодні поступово відроджується.
Після молебну відбулася літія за упокій знищених за радянської влади кобзарів.
Потім учасники фестивалю відвідали село Старі Кодаки, розташоване на правому березі Дніпра, біля якого починалися дніпровські пороги – Кодацький поріг.  Після підписання польсько-російського мирного договору 1634 р., на високому кам’янистому березі Дніпра, тут була збудована фортеця Кодак.  З історією будівництва фортеці та її подальшою долею, з історичним минулим села учасників Мамай-festy ознайомив відомий український дослідник, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Олег  Репан.
Велике захоплення викликали виступи
учасників федерації бойових мистецтв "Спас", а також фольклорного гурту «Кадачанка», які щиро вітали гостей на кодацькій землі.
Після повернення учасників «Мамай-festy» до Дніпродзержинська фестиваль набрав нових обертів: у кінозалі відбувся концерт українського музичного гурту, відомого як гурт мандрівних дяків, «Вертеп»;  який зібрав багато молоді. Потім відбулася демонстрація документального фільму «Художник і час», присвяченого українському художнику Івану-Валентину Задорожньому.

Роман Коваль
Вперше у «Мамай-festi» взяв участь відомий дослідник визвольної боротьби українців за свою державу першої половини XIX ст. Роман Коваль. Він презентував нове дослідження, що вийшло друком 11 квітня 2013 р. у серії «Отаманія ХХ ст.» ? «Чорний Ворон: п’ять біографій». Це збірка документальних нарисів про  отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон. Боролися вони  у добу Української Народної Республіки. У кожного з Чорних Воронів своя доля, своя біографія, тому автор подав їх окремими розділами: «Чорний ворон з Піщаного Броду», «Чорний Ворон з Жовтих Вод», «Чорний Ворон із-під Товмача», «Чорний Ворон із Криворіжжя», «Чорний Ворон з Поділля». Завдяки дослідженню привідкрилася ще одна, досі не відома сторінка історії.
Потім Роман Коваль презентував документальний фільм про видатного митця-воїна, якого більшовики спалили у топці локомотива, Михайла Гаврилка. Він був скульптором, автором першої (і забутої) Шевченкініани, січовим стрільцем, начальником штабу Сірої дивізії Армії УНР, ім’я якого до цього часу залишалося забутим.
Авторами сценарію виступили Роман Коваль, Василь Портак, Валерій Тетерятник, режисер і оператор – Володимир Бондаренко. У головних ролях знялися Володимир Пащенко, Сашко Конопенко, Віталій Сірий-Козак.
Закінчився третій фестивальний день довгоочікуваним концертом заслуженого артиста України, відомого українського кобзаря Тараса Компаніченка.


 



молебн у Свято-Миколаївській православній церкві колишнього села Тритузне


                         краєвид біля села Старі Кодаки


виступ учасників федерації бойових мистецтв "Спас"


смачний куліш

 

Пошук
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання