МЕНЮ САЙТУ
САЙТИ ДРУЗІВ
Статистика
Форма входу
Запрошуємо гостей та мешканців міста у КВІТНІ на ЗАХОДИ: 17 квітня – «Натхнені природою». Зустріч з художниками виставки «Кременчуцький пленер»..........10 квітня 12.00 – урок пам’яті, присвячений 70-річчю визволення в’язнів нацистських концтаборів ............15 квітня 12.00 – музейні «посиденьки». Зустріч «Весняне диво»......Виставки: До 6 квітня – «Мистецька спадщина Кобзаря».Із фондів Національного музею Тараса Шевченка...........До 7 квітня – «Кременчуцький пленер». Виставка живопису та графіки..........До 7 квітня – «Рушник, наче доля».Етнографічна виставка із фондів музею.............З 27 квітня – «Європа очима дніпродзержинців». Фотовиставка.............- Великодневі диво Валерії Пітлик.......- «Герої не вмирають», меморіальна виставка..........- Виставка-аукціон на користь української армії..........- «Колекція подарунків місту та його мешканцям ХХ – ХХІ ст.»......Камерна виставка з фондів музею............До 6 квітня – Великодня виставка «Христос воскрес, воскресне-Україна»............Різне: До Дня Європи:1 – 20 квітня – фотоконкурс «Європа очима дніпродзержинців»...........До 70-річчя Перемоги:За замовленням – «Дороги війни», аудіовізуальна екскурсія..........За замовленням: – «Жди меня», аудіовізуальне видовище........- «… йшли у бій солдати» - історико-документальна виставка, присвячена 70-річчю перемоги від нацизму............- Фотовиставка фотоклубу Етнографічного музею Бойківщини.

Упродовж 17 – 29 травня 2008 р. в Музеї історії міста Дніпродзержинська відбувся


                                   історико-культурологічний фестиваль „Мамай-fest”


Концепція фестиваля: „Мамай-fest” – це звернення у формі музейного дійства до історико-культурної спадщини українського народу з метою популяризації національних традицій, що склалися в Україні

за козацьких часів.

Мамай – збірний образ кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояки і гультяя, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя: „Хоч дивись на мене,

та ба не вгадаєш, відкіль родом і як звати, нічичирк не скажеш”. До образу Мамая зверталися великі діячі минулого – Тарас Шевченко, Ілля Рєпін, Георгій Нарбут; його вивчали видатні вчені

Іван Франко, Дмитро Яворницький, Данило Щербаківський, Платон Білецький. Адже народні картини, що зображують козака під деревом, давно стали візитівкою української культури, символом її
національної самобутності. Ще у ХIХ cт. ці зображення можна було побачити і в простих селянських хатах, і в розкішних дворянських садибах.

Козак Мамай – один із психотипів українців, матриця, закладена в нас Богом, природою, історією, яка знаходить своє виявлення в найбільш складні для нації часи і виривається назовні: низка
козацьких повстань ХVII ст. і визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, Іван Мазепа і Тарас Шевченко, національні змагання на початку ХХ ст., нарешті – Майдан як останній за часом

спалах українського духу, ось далеко не повний перелік проявів цього українського психотипу. Поки існує цей психотип, поки він не розмитий часом, обставинами, спокусами,

доти є сенс думати і говорити про можливість українського відродження.


Нетлінний образ Козака Мамая, який глибоко захований у нашій душі, – основне творче завдання фестивалю.

Це не просто міфічна постать, оспівана в влегендах та змальована в старовинних малюнках.         

Ця легенда набуває рис реальності й тому залишається поза часом.

Основна мета – інтерпретація мистецького першотвору у різних жанрах та варіантах для створення українського простору.

Музейне дійство, з огляду на його змістовну складову, відбулосяся в кількох естетичних вимірах: мистецькі твори та музейні предмети із закодованою в них пам’ятю народу, музика і поезія

(народна творчість кобзарів) та кіномистецтво. Відповідно ці естетичні виміри знайщли конкретну форму і відтворення під час музейного фестивалю, створюючи гармонійний цілісний ансамбль.


Відкрила „Мамай-fest” художня виставка, на якій поряд із наївним народним малярством були представлені різножанрові твори сучасних митців Подніпров’я

(живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво). Універсальна народна картина „Козак Мамай” виступає як першооснова у сучасному образотворенні,

створюючи новий художній простір. Образ Мамая вабить своєю химерністю, загадковістю, невловимістю, що дає можливість для творчої уяви, багатства трактувань.

Власне бачення цієї теми на виставці запропонували сучасні митці – Володимир Наконечний, Сергій Алієв-Ковика, Олександр Чегорка, Володимир Городиський, Анатолій Жежер,

Микола Аніщенко, Андрій Пікуш, Наталя Рибак та інші. Галицьких митців на фестивалі представляє львівський художник Орест Скоп, який написав близько 300 полотен із зображенням Мамаїв.

Низка композицій побудована у кілька планів: образ Мамая доповнювався побутовим дійством: козак підіймає чарку, грає у карти, розмовляє з дівчиною тощо.

Але найістотнішою залишається традиційна композиційна лінія – дерево-кінь-козак-бандура. Завершується художній ряд роботами юних авторів – вихованців загальноосвітніх шкіл,

яким надана можливість висловити своє ставлення до Мамая. У фестивалі взяли участь відомі діячі культури і мистецтва: кобзар Тарас Компаніченко з програмою „Лицарські пісні”,

мистецтвознавець Станіслав Бушак, історик Григорій Іващенко та інші. В рамках фестивалю представлена виставка раритетних видань „Кобзаря” Тараса Шевченка.

Продовжилась задана тема фестивалю під час презентації художнього фільму Олеся Саніна „Мамай” (2003 р.), в якій через відеоряд переосмислюються самобутні українські картини,

виділяється їхній багатий духовний та ідейно-образний потенціал. Це погляд митця у сиву давнину, інтерпретація поетичної історії українського народу.

Подією номер один на фестивалі стала участьу презентації режисера картини – Олеся Саніна, який вражаюче поєднав у картині застосування найновіших технологій і фольклорної поетики.

    Акція проводилась під патронатом міського голови Дніпродзержинська Ярослава Корчевського
    Спонсори фестивалю – приватні підприємці Валерій Пархомчук, Арарат Каграманян, Олександр Богомаз
    Інформаційні партнери – газета „Відомості”, телеканал „Автор TV”.
Пошук
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання