Наконечний
Володимир (Дніпропетровськ)  Член
Національної спілки художників України.Закінчив
Київський державний художній інститут,
скульптурний факультет у 1985 р.Праці
в станковій, монументальній скульптурі,
дрібній пластиці.Учасник
багатьох виставок та скульптурних
конкурсів.
Володимир Наконечний – видатний український скульптор, творець Арійської України
Січеславський осередок Української Національної Громади зі скорботою повідомив що 18 грудня 2010 року, у віці 54 роки покинув наш Світ талановитий митець, один з найвидатніших скульпторів сучасної України, наш громадівець Володимир Васильович Наконечний.
Скульптор Володимир Наконечний (в центрі) 18 вересня 2010 р.
Звістка про його смерть заскочила нас зненацька, бо Володимир був поруч з нами до свого останнього дня. Він завжди був життєрадісним, оптимістичним, щирим, повним натхненних планів чоловіком, справжнім Українцем, що прагнув досконалості в усьому.
Володимир Наконечний відомий у Січеславі як автор пам’ятника Дмитру Яворницькому, скульптури Маленького Принца в парку ім. Козака Лазаря Глоби, меморіалу загиблим в результаті вибуху на вул. Мандриківській, 176 та іншими роботами.
Він був постійним активним учасником щорічного фестивалю «Мамай-Fest» у Дніпродзержинську, створив неповторні скульптурні портрети українських героїв – гетьмана Мазепи, Нестора Махна.
Володимир Наконечний був справжнім, полум’яним патріотом України, активним діячем Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
На жаль, залишилися незавершеними скульптури «Український зодіак», «Галар, або Мамай на драконі», створені під впливом ідей УНГ та 13-го випуску журналу «Перехід-4», а також пам’ятник козакам, загиблим у Полтавській битві.
Володимир Наконечний мріяв про те, щоб у кожній українській оселі стояв образ Козака Мамая, а його найзаповітнішньою мрією була Арійська Україна.
Ця непоправна втрата ще раз нагадала нам про те, що ми повинні більше дбати про своїх ближніх. Якби Володимир Наконечний почав оновлення Живим Словом, він би прожив не один десяток років. Але у нього для себе завжди не вистачало часу, а ми не особливо й наполягали. Вважали, що він поступово сам дозріє. Не встиг.
Це означає, що ми, будучи людьми м’якими і делікатними, не повинні боятися зайвий раз нагадати друзям-українцям про їхні приховані можливості самооновлення. Не біймося нести людям цю добру новину – навколо тисячі людей, які шукають ці знання.
«Смерть – це середина життя» – казали наші предки. Володимир Наконечний відійшов від нас на тимчасовий відпочинок. Якщо він не завершив свої земні справи – він до нас повернеться вже через рік у новому тілі. Тож приглядайтесь до хлопчиків, що закохані в Україну і малюють Мамаїв.
Народився 8 березня 1956 р. на Вінниччині.
Освіта: Республіканська художня середня школа ім.
Т.Г.Шевченка та Київський державний
художній інститут, скульптурний факультет (1985).
З 1989 року – член Національної спілки художників України
Має подяку міського голови Дніпропетровська (2002).
Лауреат першої премії Міжнародної Бієнале сучасного
мистецтва «Пан-Україна’ 95».
Автор скульптурного монумента Д.І.Яворницькому у
Дніпропетровську (1995).
Переможець конкурсу на кращі пам’ятники гетьману України
І.Мазепі та королю Швеції Карлу ХІІ для м. Полтава (2008).
Персональні виставки
2007 Проект «7514»
– Дніпропетровський художній музей,
Дніпропетровськ, Україна
2006 Проект «7514»
– Національний художній музей України, Київ,
Україна
Групові виставки
2008 «Мамай-Fest» – Музей історії м. Дніпродзержинськ,
Дніпродзержинськ, Україна
2008 Виставка, присвячена історії козацтва – Історичний
музей ім.
Д.Яворницького, Дніпропетровськ, Україна
2008 «Маргам
сундарам» – «Шлях краси» – Історичний
музей ім. Д.Яворницького, Дніпропетровськ, Україна
2005 «Художники Придніпров’я. Новий відлік» –
Дніпропетровський художній музей, Центр сучасного мистецтва «Совіарт»,
Дніпропетровськ, Нікополь, Київ, Україна
2004 Міжнародна
виставка «Етнічні джерела культури України та сучасність» – Дніпропетровська
організація Національної спілки художників України, Дніпропетровськ, Україна
2003 ІІІ
Міжнародний фестиваль мистецтв "Сигнали 2003» – Магдебург,
Німеччина
2002 Виставка
дніпропетровських митців до 45-річчя Дніпропетровської організації Національної
спілки художників України –
Будинок художників Національної спілки художників України, Київ, Україна
2001 Всеукраїнська
ювілейна виставка до 10 річниці Незалежності України – Будинок художників
Національної спілки художників України, Київ, Україна
1998 Міжнародний
Арт-фестиваль – культурний центр «Український дім», Київ, Україна
1995 Міжнародне
Бієнале "Пан-Україна’95» – Дніпропетровськ, Україна (головний приз у номінації
"скульптура»)
1994 Міжнародний
пленер "Хортиця’94» – Запоріжжя, Київ (галерея
«Київ»),
Україна
1980-і 8
республіканських виставок Спілки художників України – Київ, Україна
1988 Всесоюзна художня виставка «Молодість країни»
– Манеж, Москва, Росія
1987 Всесоюзна
художня виставка – Центральний будинок художників, Москва, Росія
Публікації
- Журнал "Творчество», 1987, №8, с.26
- Журнал "Образотворче мистецтво», 1987, №4; 1993, №2, с.4; 1996,
№2, с.14; 2003, №3, с.56; 2007, №3.
- Журнал "Україна», 1993, №9, с.24.
- Журнал «Цивілізація», 2004, №1, с.49.
- Журнал «Музейний провулок», 2005, №2, с.108-113.
- Журнал «Студії мистецтвознавчі», 2007, №3.
- Часопис «Січеслав», 2007, №1, С.190-198.
- Альманах "Артанія», 1996, №2, с.25.
- Альманах «Свічадо», 2003, №5/6, с.68.
- Бієнале «Пан-Україна’95». Каталог виставки. –
Дніпропетровськ, 1995.
- Альбом «Ми – українці. Енциклопедія українознавства». У 2-х
кн. – Дніпропетровськ, 1999, репродукції творів на с. 16, 58, 91, 308 – у кн.1;
с. 6, 39 – у кн.2 ( з них – 3 – кольорові: на с.58 у кн.1 та на с.6 – у
кн.2)
- Альбом «Сповідуємо Україну». – Київ, 2001, с.66.
- Альбом «Національна спілка художників України. 1991-2001». –
Київ, 2002, с.12.
- Альбом «Художники Дніпропетровщини». – Дніпропетровськ,
2004, с.277, 340-343.
- «Володимир Наконечний. Проект «7514» /Набір листівок. –
Дніпропетровськ, 2007.
- Газети: «Экспедиция ХХІ», 2007, №3, с.15 (В.Ефимов.
Бесконечность Мамаев Владимира Наконечного); «15 минут», 19 октября 2007 (О.Нестеренко.
В каждый дом – по Мамаю) та ін.
Твори знаходяться:
Національний художній музей України, Міністерство культури
України, Дирекція виставок Національної спілки художників України, Спілка
художників Росії, Дніпропетровський художній музей, Дніпропетровський
історичний музей ім. Д. І.Яворницького, Музей Івана Мазепи в Батурині, Музей
спецслужб Дніпропетровщини, «Пан-Українська галерея» (Дніпропетровськ), «Гала
Гелері» (Магдебург), приватні збірки України, Німеччини, Канади.
Основні монументальні твори В.Наконечного:
- Пам’ятник Д.Яворницькому (1995),
- Пам’ятник будівельникам Набережної (1996),
- Паркова скульптура «Маленький принц» (1998),
- Меморіальні дошки Й.-С.Баху, академікам Ф.Абрамову (1987),
П.Падуну (2006), письменникам І.Манжурі (1990), В.Підмогильному (2004),
губернатору А.Фабру (2005) (усі – у
Дніпропетровську) та ін.
Участь у конкурсах:
- 1991 – перемога на конкурсі на кращий пам’ятник
Д.Яворницькому для Дніпропетровська;
- 1993 – конкурс на кращий пам’ятник жертвам сталінських
репресій (м.Дніпропетровськ);
- 1997 – конкурс на кращий пам’ятник С. Бандері у м. Львів
- 1999 – пропозиція проекту пам’ятника Нестору Махну для
Гуляйполя;
- 2000 – всеукраїнський конкурс на кращий проект монумента
Незалежності України у м. Київ;
- 2001 – конкурс на пам’ятник Івану Сірку у м. Харків
- 2003 – обласний конкурс на кращий проект монумента жертвам
голодомору та політичних репресій (м.Дніпропетровськ)
- 2007 – всеукраїнський конкурс на скульптурне оздоблення
каплиці-пам’ятника Іоанну Хрестителю у Дніпропетровську
- 2008 – перемога у всеукраїнському конкурсі на ескізне
вирішення пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та королю Швеції Карлу ХІІ
у м. Полтава на території ДІКЗ «Поле Полтавської битви» (м. Полтава).
|
