Опанас Чорнило

Козак Мамай у Кам`янському

(небилиця)

Як у Кам`янському Мамай-фест відкрився

Мені дуже дивний сон далебі приснився,

Наче цю новину сам козак Мамай узнав,

Дух його до Кам'янського в гості завітав.

Став навколо він пильно роздивлятись,

Щоб краще у цьому місці адаптуватись.

І щоб знати: тут у місті Кам'янському,

Як живе місцевий люд у часі у новому.

Заодно про те узнати козак сподівався,

Чому це сьогодні він людям згадався?

Як люди пам'ять бережуть, як шанують?

Кому славу віддають і кого віншують?

Довго блукати довелось козаку Мамаю

Містом Кам'янським від краю до краю.

Не зустрів на жаль він Камеона духу,

Ні Романка, ні Тритуза, а ні Карнауха.

В назвах вулиць немає ні згадки, ні шани

Ні українським Гетьманам, а ні отаманам.

Повсюди назви видно більше чужоземні,

І на площах бовваніють кати кровожерні.

На вулицях не почути мову українську,

Суржик чути, мат, або сленг російський.

А по шинках і кав'ярнях, де молодь буває,

Чужа попса і шансон блатний зле співає.

Мамай думав – заблукав, не туди потрапив,

І почути рідну мову всю надію втратив.

Запитання він задав зустрічному діду:

,,Пане, а до Кам`янського коли, як доїду?,,

А від діда гнів і злість:"Русский язык не дави ты,

Ишь хохол-националист, бандеровец недобитый

Город наш Днепродзержинск, а не Каменское,

Это родина и заповедник советского застоя".

У зажурі повернувся Мамай з цих оглядин,

Провалитися крізь землю дух його був ладен.

Де ж ті віра, мова, слава, за які змагались?

Українська пісня й слово, куди подівались?

В ріднім краю він пасинком себе почуває,

Незатишно і невтішно тут козаку Мамаю.

Та на те він характерник, щоб характер мати,

Заходився він із скверни дух наш підіймати.

Піде знов Мамай гуляти від брата до брата,

Дух козацький знов вселяти до кожної хати.

Щоб усіх єднала  мати - Українська держава,

Щоби розквітали наші: і мова, і пісня, і слава!

м.Кам'янське, 31.05.2009

....................................

Проста істина

Хто сказав, що Кам'янське,

Для міста ім`я не таке?

Предки, що місто заснували,

Саме так його назвали.

Значить, назва ця від Бога,

В цій місцевості відома.

Повернути назву місту, -

Проста істина із істин!

23.03.2010

.....................................

Козак Мамай

Я не жид, не турок, не поляк,

Не кацап-москаль, не яничар,

Український вільний я козак,

Гартований у пеклі війн і чвар.

09.05.2010.

..................................................

МАМАЄВЕ  КОЛО

Козак Мамай всіх до Кола

Вільних козаків скликає,

Об’єднатися довкола

Святої правди закликає.

Коло – це козацька Рада:

Що в цей час робити?

Що діяти коли зрада?

Як наш край боронити?

Є для того всі підстави,

Щоб Коло скликати...

Виклик нам час поставив:

Чи не вмре Вкраїна - мати?

Йде експансія чужинців

Повсюди нахабно,

Діють наче ті ординці,

Підступно й нещадно.

Та ще та п'ята колона

В спину „ставить вила”,

Вона, клята, розколола

Навпіл народну силу.

Характернику Мамаю

До бід не звикати,

Із безвихіддя він знає.

Як вихід шукати.

Вихід - у порозумінні,

В завзятті, в єднанні,

У знанні й прозрінні,

Як зберегти надбання.

А вони для нас святі:

Наші мова, слава, воля,

Наш край, ниви золоті,

Їх краса та роздолля.

Для Мамая зрозуміло,

Як, коли і що діяти,

Знає він козацьке діло,

Як наш край обороняти.

Козак Мамай символічно

Воскрес у козацькім краї,

Він святині віковічні,

Зазвичай тут оберігає.

То ж гуртуймося до Кола,

Всі, хто козацького роду,

За України  кращу долю,

За честь нашу, за свободу!

В нашім краї, що від Бога,

Наша правда, і сила, і воля!

Ми це знаєм і від цього

Не зречемся нізащо, ніколи!

Слава Україні!

01.06.2010 м. Кам’янське